Сергій Літусь, дослідник історії та релігії.
24.08.2014
Заснування і давня історія Києва оповиті численними міфами й легендами, які разом з археологічними, історичними та етнографічними дослідження дають підстави вважати, що племена й територія Наддніпрянщини, були прабатьківщиною філософії і космогонії, духовності та знань, найстародавніших культурних народів світу.
На теренах України народжувались усі попередні раси людей. Першолюди були велетнями, їхні споруди та будівлі, також були велетенськими.
Взявши до уваги: велетенській зріст попередніх рас, їхній високий науковий та технічний розвиток, релігійні уподобання, знання майбутнього та імовірного збереження для нас сакрально-технічних споруд, можна виявити чіткі грані об’єктів архітектури: окремі будівлі, чотирикутні споруди, рельєфне та комплексне планування оборонних і сакральних та житлових кварталів, їх залишки чи руїни, що містяться під земною поверхнею і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
В природі практично немає прямих ліній, а на мапі Києва добре видно прямі грані, квадрати, обличчя та піраміди.
Незважаючи на свій вік – десятки тисяч років, контури пірамід зберегли рівні та гладкі східчасті тераси, що звужуються догори і складаються з 3-х платформ правильної геометричної форми.
За ці довгі віки Дніпровські схили ніхто не рівняв та не укріплював, та не вищипував з них дерева. Усі Київські гори були «лисими». Дніпровські схили змогли озеленити тільки великими зусиллями садівників, після 1950р., за наказом керівників держави.
Візуальне обстеження місцевості, опрацьовування фото, відео, фізичних мап Києва, астрономічних мап, розрахунків відстані між об’єктами, орієнтація об’єктів на: сонце, фізичний полюс, магнітний полюс, на інші подібні об’єкти, пошук писемних даних в різних джерелах, дають усі підстави автору цієї статті зробити упевнені висновки:
Дніпровські схили це сакрально-технічні споруди, які лежать уздовж течії ріки, за розмірами більшими ніж усі відомі будови в світі, а за віком – десятки тисяч років.
Володимирська гірка. Дореволюційне фото.
На горі Уздихальниця розташований «Замок Річарда Левове Серце». Гора правильної геометричної форми та дуже схожа на піраміду, до речі, яких дуже багато на Дніпровських схилах та поряд з ними.
Піраміди вздовж берега Дніпра.
Чітко видно, що вертикальні та горизонтальні лінії пірамід паралельні та строго перпендикулярні одна до одної і орієнтовані всі в одному напрямку. Добре помітно, що всі піраміди збудовані за принципом «золотої пропорції» та затим же принципом розміщені на місцевості. Всі будови скриті під товстим 10 метровим земляним покровом.
Дніпровські споруди були першими пра-мега-зикуратами, які потім стали взірцем для сакральної архітектури різних культур.
В Шумері зикурати з’явилися тільки у кінці IV тисячоліття до нашої ери і то у формі примітивних східчастих терас. Основними монументальними спорудами були храми і палаци, котрі шумери будували на високих насипах, що нагадують пагорби ступінчастої вежі – зикурати. Хода до «Храму-гори», що знаходився на верхньому майданчику, відбувалась довгими круговими сходами і похилими підйомами і становила частину релігійних церемоній.
Перші зикурати у формі східчастих терас, що звужуються догори складалися з декількох платформ кількістю від 3-х – у шумерів і до 7-ми – у вавілонян. Такі споруди були типовими для вавилонської, еламської, ассирійської та шумерської культур. Зикурати також були першими в історії людства центрами науки, своєрідними обсерваторіями, в яких жерці спостерігали за небесними світилами та життям Всесвіту.
Шумери будували триступеневі зикурати на честь верховної трійці свого пантеону – бога повітря Енліля, бога вод Еа і бога неба Ану. Вавилонські зикурати: Сатурн – Нінурта, Меркурій – Набу, Венера – Іштар, Юпітер – Мардук, Марс – Нергал, Місяць – Син, Сонце – Шамаш.
Порівнюючи функції різних пантеонів богів, можна зробити висновок про єдиних астральних божеств, що стали прототипом для грецької, римської, індійської, германської стародавньої міфології того часу.
Пра-Богів необхідно шукати саме на теренах сучасної України.
Дослідник С. Піддубний стверджує, що наша прабатьківщина – Горова Рось була не тільки Царською країною, а й батьківщиною Богів – Гіпербореєю. Явне горроське (давньоукраїнське) походження мають імена грецьких богів та богинь Борея, Орифії, Гери (Гори), Артеміди (Ортаміди), Ероса (Ороса), Гермеса (Гормаха), Геракл (Ора-коло) та інших, в іменах яких присутня складова ор або гор.
Скити: «З богів моляться лише таким: найбільше Гестії, далі Зевсу й Геї, – кажуть, що Гея – дружина Зевса, потім Аполлону, небесній Афродіті, Гераклу і Аресу. В тих богів вірять усі скити; царські ж скити приносять жертви ще й Посейдонові. Не дивно, що імена давньогрецьких богів, які, нібито, і започаткували світ, не тлумачаться давньогрецькою мовою. (С. Піддубний).
Перекладаючи написи на давніх Ольвійських пам’ятниках дослідник виявив текст де перераховується, над ким Аполлон є господом і стратегом: над ромарами, оумванами, росами-роговцями, полянами та корцями. Греків і близько немає. Також, С. Піддубний виявив чи не перше, по суті, документальне підтвердження того, що річку Дніпро називали Океаном: «О боже, безсмертний Апол Ол! Дніпра Татуньо і Перірати Господь!». «О боже, безсмертний Ольвії Ола та Лельо Океану!».
Рекомендую прочитати український переклад «Теогонії» І.Франка, де описуються походження й родовід Богів – племен, які проживали не в Греції, а саме на теренах сучасної України, від Карпат до Кавказу, на берегах Дніпра-Океану та Понту-Чорного моря.
Розгадка таємниці язичництва Русі, що ґрунтувалося на астральних культах.
Виявилося, що боги античного світу: Зевс, Латона, Аполлон, Артеміда, Діана, Марс – це протослов’янські і доіндоєвропейські астральні божества.
«Вони втілювали великі досягнення людства в галузі астрономії й природничих наук і були зрозумілими для тогочасних народів. Астральні культи становили основу доантичної передматеріалістичної філософії та ідеології наших предків.
Багаторічні дослідження поширених на Придніпров’ї давніх народних назв сузір’їв не тільки підтверджують астральну природу язичництва Русі, але й водночас проливають світло на зв’язки Русі із давніми цивілізаціями. Зібрані назви (астроніми, або космоніми) було вивчено, датовано й нанесено на зоряну карту. З’ясувалося, що належать вони V–III тис. до н.е. і ще давнішим епохам.
Племена й територія Наддніпрянщини, можливо, були прабатьківщиною філософії і космогонії найстародавніших культурних народів, які вбачали прообраз матеріальної природи світу в поєднанні світла і води. Вони взяли участь у створенні найстародавіїішої міфології того часу, що поширилась до Індії і Єгипту та Британських островів.
Як стверджують ґрунтовні досягнення вітчизняної науки, археологічні розкопки виявили, що територія Києва заселялася вже 20 тисяч років тому. Одне з таких місць, де жили мисливці на мамонтів, розкопав В. Хвойка 1893 року по вулиці Кирилівській. На Ярославовім валу знайдено ще два місця, де жили люди за доби пізнього палеоліту. Виявлено перебування людей на території Києва й за доби мезоліту, та особливо багато є неолітичних поселень (Микільська Слобідка, Вигурівщина, Оболонь та ін.). Були знайдені житла, знаряддя праці, зброя, сліди хліборобства. У III і II тис. до н.е. існували великі поселення трипільців на Кирилівських висотах, Замковій горі, Сирці, Львівському майдані, у Видубичах, Чапаєвці, Дарниці. У Микільській Слобідці перебувало населення стародавньоямної культури.
Щільність великих трипільських поселень на території Києва дозволяє розглядати їх як величезне протомісто.
У глибину віків сягають легенди про знамениті Змійові вали. Залишки грандіозних Змійових валів, що збереглися й до нашого часу, свідчать про могутність племен, що селилися в доісторичному Києві. Оборонні Змійові вали навколо Києва, які тягнуться на сотні кілометрів, можна порівняти лише зі спорудами Єгипту й Вавілону. Вони свідчать про високий рівень культури та інженерно-військових знань того часу.» (О.П. Знойко).
Змієві Вали.
Змієві вали – грандіозні земляні укріплення, насипи висотою 10-15м., шириною основи до 20м., на дерев’яному каркасі, в деяких місцях у вигляді 5-6 паралельних земляних укріплень, з ровом глибиною до 2-3м., висотою 6-8м. і шириною 14-16м..
В історичній науці довгий час вважалося, що ці укріплення були побудовані в часи Київської Русі, хоча вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Як прогнозують деякі вчені, вали могли бути зведені приблизно 10-15 тисяч років тому.
Вчені Інституту археології Академії наук України, знайшли, на одному із пагорбів в Київський місцині, «споруду ступінчастого характеру залягання», збудовану, як і єгипетські піраміди, по принципу «золотої пропорції». Розміри споруди більше за розміри всіх відомих пірамід у світі, а вік вони встановили не тисячі – десятки тисяч років. За даними Бориса Чечньова, прем’єр-міністр України А.Кінах, заборонив розголошувати будь яку інформацію о знахідках пірамід у Києві.
