Сергій Літусь, дослідник історії та релігії.
Всесвіт підкорений Богу, людина – всесвіту, тварини – людині, і Бог над усіма.
Людина істота божественна, яку треба порівнювати з небесними істотами, названими богами. Справжні Люди рівні їм.
Боги, створені із найбільш чистої частини Природи, не потребують допомоги науки і ума; безсмертя і вічна молодість суть для них мудрість і наука. Але для єдності Порядку і щоб вони не були чужині тим благам, Бог дав їм замість науки і ума вічний закон Необхідності.
Жоден із небесних богів не залишає свого круга, щоб прибути на землю, тоді як людина возноситься у небо та змірює його. Вона знає те, що в вверху, і те, що в низу.
Звідки людина знає, що в вверху, і що в низу?
◦ Душа проходить через нескінченне коло перероджень, повторних втілень, реінкарнацій. Це, коли душа знову і знову народжується в новому тілі.
◦ Душа, може накопичувати та зберігати інформацію усіх попередніх життів, тому знання, властиве людському розуму, при його характері і силі все повністю складено з пам’яті минулого. Знання – лише спогад забутих ідей, пізнаних душею до народження.
◦ Те, в якому тілі народиться душа в наступному житті, повністю залежить від її вчинків у цьому житті (Карми).
◦ Душа очищується через серію втілень.
◦ Кінцева мета, це звільнення з нескінченного кола перероджень.
Людський розум є частиною Божественного Розуму, а відтак, пізнаючи себе, людина пізнає Бога. Той, хто пізнав себе самого та досяг досконалого Блага і підтвердив набожність у боротьбі, складаної з того, щоб знати Бога і нікому не робити зла, – така душа уся стає Умом. Душа по завершенню свого призначення в земному житті повертається до світу Бога, де індивідуальна Душа зливається з світовою.
Вознесіння.
• щезає видима тілесна форма;
• моральний характер втрачає свою силу;
• відчуття повертаються до своїм джерел і стають їхньою частиною, знову змішуючись з енергіями; • відраза і жадання повертаються в безсловесну Природу;
Далі, людина підноситись через будову кіл, залишаючи: ▪ у першому колі – здатність зростати та зменшуватися;
▪ у другому колі – втрачає свою силу джерело злоби та підступності;
▪ у третьому колі – знесилюється примара похоті;
▪ у четвертому колі – марнославство влади; ▪ у п’ятому колі – безбожна зарозумілість і зухвалість; ▪ у шостому колі – зникає прихильність до багатства;
▪ у сьомому колі – лукаву брехню.
Очищений таким чином від усього, що створила сукупність кіл, Душа входить до восьмого кола зберігши лише свою власну силу, до інших сутностей – присутніх душ. Усі радіють його появі і по черзі підносяться до Отця, і довіряються Силам, і став Силами, народжуються в Бозі.
Щоб людина могла бути благою і здібною стати безсмертною, Бог сотворив її із двох порід, одна – божественна, друга – смертна, і створивши її такою, Воля Божа зробила її вище богів, котрим дана тільки безсмертна природа, рівно, як і вище всіх смертних.
Ось чому людина, сполучена тісним зв’язком з богами, воздає їм релігійний культ, боги ж з ніжною любов’ю стежать за усіма людськими справами.
Уривки з книги К. Богуцького «Гермес Трисмегіст і герметична традиція Сходу й Заходу».