Сергій Літусь, дослідник історії та релігії.
23.06.19
Головна ідея: архаїчні істини, духовне переродження, повернення знань.

Земля – образ неба, або вірніше відображення тут, у низу, усього, що управляється і звершується на небі. Наша Земля – Храм всесвіту та чистилище для душ, а також місце для отримання досвіду існування в матеріальному тілі.
Саме тому, Небо, Земля і Природа для наших пращурів були єдиним храмом, який ми повинні очистити – здійснити святе оновлення.
Так, як людина поєднує в собі дві породи – божественну та тілесну, оновлення та очищення Храму, потрібно починати саме з людини.
Духовність, чиста енергія від абсолютного Бога – релігії від людей!
Релігії, які засновані на сліпій вірі використовують, як технологічну зброю для стримування розвитку людства.
Абсолютного Бога – підміняють в інтересах певного етносу, чи певної групи людей вигаданими персонажами, запозиченими пророками, або назначають свого бога племені.
Нав’язуючи народам свою ідеологію й своє розуміння історії.
Термін дії, таких релігійних технологій обмежений, як ми бачимо на сьогоднішній день, ці технології вже не працюють. Тому, що насильницьким шляхом та обманом нав’язані людям і вони з часом починають це усвідомлювати.
Справжні релігії, які засновані на Знаннях і спрямовані на розвиток людства, нажаль знищені, і частково збереженні тільки у філософсько-містичному вченні індусів; у філософський системі буддизму та в Рідній Вірі.
Духовність же, не залежить від віросповідання, дотримання вчення різних доктрин або атеїзму. Вона, непідпорядкована впливу часу та рівню розвитку людства. Це, вічна істина – незмінна константа!
Але, рівень духовності кожної особистості, залежить від ії енергетичних можливостей та є абсолютно індивідуальним, що і визначає різницю між людьми.
Духовність, відкриває сприятливі можливості для бажаючих пришвидшити власну еволюцію через своєрідне світосприйняття цілісної системи світобудови; здатності пізнавати самого себе та оточуючий світ; високу усвідомленість та розуміння того, що життя людини залежить, насамперед, від її почуттів і думок.
Духовність, це – підпорядкування та знання високих, космічних, божественних, енергетичних законів Всесвіту!
Знання це не є початок самого Блага, це тільки для нас Знання відкриває його.
Духовне переродження
1. Розум – повинен керувати тілом. В людині поєднане духовне і матеріальне; духовне отримане від логосу: розсудок, мова і здоровий глузд; матеріальне – це людське тіло, що складається з чотирьох стихій.
Щоб людина могла бути благою і здібною стати безсмертною та уникнути чи перемогти зло тіла, їй потрібно визначитись, хто в домі хазяїн, хто керує нею – розум чи тіло!
Необхідно обрати одне чи друге, так як неможливо прив’язатися одразу до двох. Коли залишається тільки обрати, поразка одного підсилює могутність іншого.
Тільки тоді, людина, може стати високо духовною, тільки тоді, вона здатна виробляти, накопичувати та випромінювати позитивну енергію, яка генерується – чистими Думками, чистою Мовою, чистими Ділами!
Людина може бути віруючою, але бездуховною та виробляти негативну енергію, яка знищує все навколо себе.
Людина може бути релігійною, але не віруючою та бездуховною.
Духовні енергії, це чисті творчі енергії, які спрямовані на розвиток.
2. Ум є Бог-Отець. Людський розум є частиною Божественного Розуму, а відтак, пізнаючи себе, людина пізнає Бога.
Бог обдарував всіх людей розсудом, але не умом. Він бажав, встановити його серед душ як нагороду, яку потрібно заслужити (виконання першого пункту).
Ті, хто получив дар Божий (ум), вже не смертні, а безсмертні. Вони охоплюють умом те, що є на землі та на небесах, і те, що може бути над небесами.
Розумій Бога, як утримувача в Собі усіх Своїх думок, усього всесвіту. Якщо ти не зробить себе рівним Богу, ти ніколи не зможеш Його осягнути, так як подібне розуміє подібне. Збільш себе до невимірювальної величини, переверш усі тіла, перетни усі часи, стань вічністю, і тоді ти досягнеш Бога. Ніщо не заважає тобі уявити себе безсмертним і здатним пізнати все: ремесла, науки, повадки усіх живих істот. Здіймись вище усіх висот, опустись нижче усіх глибин; з бери в собі усі відчуття від речей створених, води, вогню, сухого, вологого. Уяви себе, що ти одночасно всюди, на землі, в морі, в небі; що ти ще не народився, що ти ще в утробі матері, що ти молодий, старий, мертвий, поза смертю. Осягни усе зразу: временна, місце, речі, якості, кількості, і ти осягнеш Бога.
Ум, присутній у святих, благих, чистих, милосердних, у тих, хто живе благочестиво.
3. Процес очищення. Задля прискорення процесу очищення душ, на них, через тілесні відчуття матеріального тіла, здійснюється посилений тиск мучителями матерії.
Тимчасове матеріальне, не може керувати безсмертним божественним, тому людина повинна застосовувати поміч розсуду і ума для керування тілом – усипити тілесні відчуття та очистити себе від сліпих мучителів матерії, переродившись в божестві.
Гермес. Само незнання є першим із тих мучителів; другим – печаль; третім – непомірність; четвертим – жадання; п’ятим – несправедливість; шостим – пожадливість; сьомим – брехливість; восьмим – заздрість; дев’ятим – хитрість; десятим – гнів; одинадцятим – необачність; дванадцятим – підступність. Числом – дванадцять, но під ними, під їх головуванням ще більша кількість.
За допомогою полону тіла вони заставляють людину, що знаходиться всередині його страдати через відчуття.
Вони видаляються помаленьку, правда, не всі зразу, від того, кого Бог наділів милостю Своєю. З цього і складається спосіб і смисл відродження.
1 мучитель, незнання – знання Бога, і з його проходом невігластво вигнано;
2 мучитель, печаль – знання радості, і з його приходом печаль піде до того, в кого ще є для нього місце;
3 мучитель, непомірність – сила, яка проганяє невпевненість, це помірність;
4 мучитель, жадання – терпіння, сила, яка протистоїть жаданню;
5 мучитель, несправедливість – праведність без суду проганяє несправедливість;
6 мучитель, пожадливість – сила, що бореться з пожадливістю, це спільність;
7 мучитель, брехливість – з приходом істини, обман щезне;
8 мучитель, заздрість – з приходом істини благость досягає своєї повноти. Заздрість відділяється від нас, як і інші пороки: 9 мучитель – хитрість; 10 мучитель – гнів; 11 мучитель – необачність; 12 мучитель – підступність.
К нам приходить Істина, за нею слідує благость, супроводженою життям і Світлом, в нас не залишилось більше мучитель, усі відлетіли, повержені, грімко тріпочачи крилами.
З прибуттям Десятки, духовне відродження відбулося. Дванадцятка зігнана і ми обожненні цим народженням. Той, хто отримав по милості Божій народження в Бозі, звільнений від тілесних відчуттів, пізнає, як він складений Силами, і насолоджується досконалим блаженством.
Мучителі темряви, числом дванадцять, були гнані десятьма силами!
Гермес. Той шатер, з якого ми вийшли, представляє собою зодіакальне коло, складане з знаків числом дванадцять єдиної природи, но здатних приймати усякого роду форми, щоби ввести людину в оману. Серед тих мучителів існують пари, організовані для того, щоби збивати людей з толку, об’єднанні в своїх діях (необачність невіддільна від гніву), їх навіть неможливо розрізнити. Цілком природно і відповідно до здорового глузду, що вони щезають разом, гнані десятьома Силами, інакше кажучи, Десяткою; бо Десятка, – родителька души. Життя і Світло об’єднанні в Одиницю, в Дух, і число Один є джерелом Декади. Тому цілком розумно, що Одиниця містить в собі Десятку, а Десятка містить в собі Одиницю.
Саме в цього і складено відродження, не будувати більше свою уяву в формі тіла в трьох вимірах, но будувати їх в безплотному.
Відродження складається з здатності людини пізнавати не тільки самого себе і наш тривимірний навколишній світ, але і за допомогою мислення та розуму відкриває можливості пізнання невидимого багатовимірного неосяжного простору – чотирьох, п’яти вимірних просторів-часу.
Сьогодні науковці більше не обмежують себе трьома вимірами, у сучасній теорії струн простір-час має 11 вимірів, хоча їх набагато більше.
Повернення знань
Герметичне вчення це втрачена ланка арійських знань!
На базі герметичної філософії будувалися ідеалістичні концепції та релігійні погляди, практично усі віросповідання спираються на єдині універсальні принципи – вічні герметичні істини, які тісно перетинаються із сучасними науковими гіпотезами.
Засновник герметичної доктрини Гермес Трисмегіст вважається творцем багатьох наук і мистецтв: медицини, музики, математики, алхімії, юриспруденції, магії, астрономії, астрології, риторики, філософії, історії, географії, геометрії, анатомії, психології.
Під ім’ям Гермеса було написано численну літературу на грецькій, латинській, давньо вірменській та коптській мовах.
Метою герметичного вчення є досягнення людиною глибинного сенсу Всесвіту і самого себе. Це не релігія – це філософія еволюційного процесу розвитку людства!
Деякий час, герметичне вчення мало втаємничений характер, щоб передчасною видачою знань не зашкодити непідготовленим людям та уберегти від згубного вплину на розвиток всієї цивілізації. Але, цей час давно вже минув!
Вчення, засекретили та заховали від людей таємні масонські організації, які взяли на озброєння основні принципи герметизму, використовуючи їх для маніпулювання і управління людством.
Вони створили на його базі рух: ілюмінатів, франкмасонства та рух розенкрейцерів.
Масонство об’єднує представників різних релігій (хоча, коріння масонства більшою мірою християнсько-іудейське), робиться акцент на обов’язковому монотеїзмі.
Монотеїзм, це обмежена, рабська свідомість – повна антитеза концепції герметизма, де головним завданням є розширення людської свідомості до божественного рівня.
Для затримання розвитку людства було задіяно багато релігійних технологій, але самою руйнівною виявилась технологія, яка заснована на сліпій вірі.
Схема роботи дуже проста: духовне рабство, матеріальне рабство, а потім вже і фізичне рабство.
Час правління деструктивних сил, які правлять світом за допомогою релігійних технологій закінчується. Вони, ще добре себе почувають маючи владу, гроші, армії. Але все те, що їм забезпечує спокій щезне за кілька тижнів, як дим.
Настав час повернути вкрадені знання!
Необхідно вберегти головні архаїчні істини, які є основою усіх релігій, розкрити їх єдину основу, вказати людині на її законне місце у Всесвіті.
З формувати: правильне сприйняття оточуючого світу та ставлення до нього; здатність усвідомлення та розуміння того, що життя людей залежить, насамперед, від їх почуттів і думок.
Це – істини, на яких повинні зростати майбутні покоління!
